20 березня 2024 року в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка відбулася гостьова лекція «Інновації в сучасній українській діалектній лексикографії», яку прочитав доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Василь Васильович Ґрещук.
У зустрічі взяли участь науково-педагогічні працівники та здобувачі вищої освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, а також науковці вишів України.
Професор Василь Ґрещук закцентував увагу на особливостях розвитку лексикографії, ґрунтовно описав аспекти словникового вивчення діалектного слова, окреслив основні напрями лексикографічного опрацювання лексики та фраземіки територіальних говорів у мові художньої літератури. Василь Васильович ознайомив слухачів із новими інноваційними підходами у створенні лексикографічної праці «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові» у двох томах, автором ідеї та концепції, відповідальним редактором якого він і є. Професор Ґрещук справедливо зазначив, що потреба Словника визначається значущістю для сучасної україністики знань про корпус гуцульських лексичних та фраземних діалектизмів, освоєних українською художньою мовою, про їх тематичні й лексико-семантичні групи та функції в художніх текстах, про особливості й специфіку використання в белетристичних текстах гуцульської говіркової лексики й фраземіки, про взаємодію української літературної мови й гуцульського діалекту, про використання діалектизму в художньому тексті як факту здійснення безпосереднього контактування між діалектною і літературною формами української мови тощо. Василь Васильович зосередив увагу та тому, що словник «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові» є унікальним явищем для сучасної лексикографії, адже у ньому вперше лексикографічно опрацьовано діалектну лексику й фраземіку одного говору (гуцульського), освоєну мовою української художньої літератури. У словникових статтях, структурованих відповідно до завдань цієї інноваційної лексикографічної праці, охарактеризовано понад 7,5 тисяч гуцульських діалектизмів, не враховуючи фонетичних варіантів. Кожна словникова стаття містить повну інформацію про лексико-семантичну структуру діалектизму з ілюстрацією й паспортизацією його функціонування в художніх текстах усіх авторів, що його використали. Виділено образне вживання діалектизмів у художній мові.
Органічним доповненням і продовженням Словника є “Додаток. Онімна лексика” (автори: доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Ґрещук Василь Васильович та кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української мови, директорка навчально-наукового Інституту українознавства Ґрещук Валентина Василівна). У ньому за спеціально опрацьованою методикою лексикографічно інтерпретовано 3895 різного типу онімів, які власне не є діалектизмами, але як безпосередньо або опосередковано гуцульськомарковані слова посутньо збагачують мовну картину світу гуцулів знаннями про повноту освоєння українською художньою літературою топонімії Гуцульщини у її взаємозв’язках із топонімами різних етнографічних країв і етносів, іншої пропріальної лексики в її функційних, оцінних та емоційно-експресивних виявах.
Слухачі лекції мали можливість почерпнути цікаві думки вченого про інновації в сучасній українській діалектній лексикографії.
