24–25 жовтня 2019 року, в Івано-Франківську, на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника відбулася чергова Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «VI Султанівські читання. Українська літературознавча полоністика: стан і перспективи розвитку». Організатором конференції є кафедра світової літератури і порівняльного літературознавства ПНУ імені Василя Стефаника.
У форумі взяли участь доктори наук і професори, кандидати наук і доценти, аспіранти, викладачі, магістри, учителі та студенти-магістранти, які представляли наукові галузі літературознавства, педагогіки (методики викладання польської словесності) та філософії. Це вітчизняні фахівці з ПНУ імені Василя Стефаника Івано-Франківського національного медичного університету, Товариства польської культури ім. Францішка Карпінського (Івано-Франківськ), ЛНУ імені Івана Франка (Львів), СНУ імені Лесі Українки (Луцьк), Житомирського державного університету імені Івана Франка, Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського та Національної академії Служби безпеки України (Київ), ЗНУ (Запоріжжя), Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського, Національного університету «Запорізька політехніка», Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, а також Коледжу ЧНУ імені Юрія Федьковича (Чернівці). Республіку Польщу представляли працівники Академії імені Якуба з Парадижа у Ґожові Великопольському, Жешувського університету, Університету Адама Міцкевича у Познані, Інституту славістики Польської академії наук, Сілезького університету в Катовіцах. Участь у конференції вчителя польської словесності Ліцею № 23 імені Романа Гурика (Івано-Франківськ) дозволила зберегти притаманний «Султанівським читанням» постійний зв’язок з актуальною практикою загальноосвітніх шкіл, а залучення до роботи магістрантів ПНУ імені Василя Стефаника відповідає студентцентрованому вектору розвитку університетської освіти в сучасній Україні.
На відкритті форуму учасників привітали проректор з наукової роботи ПНУ імені Василя Стефаника, д-р екон. наук, проф. Валентина Якубів та декан Факультету філології цього вишу, д-р філол. наук, проф. Роман Голод. Зі вступним словом «Полоністика на кафедрі світової літератури і порівняльного літературознавства ПНУ імені Василя Стефаника» виступив зав. кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства ПНУ імені Василя Стефаника, д-р філол. наук, проф. Ігор Козлик. Першу пленарну доповідь «Wychowawczy aspekt procesu nauczania literaturoznawstwa w szkole wyższej na Ukrainie i w Polsce», присвячену тісному взаємозв’язку в університетській освітній діяльності літературознавчого і педагогічного аспектів, виголосив проф. д-р Анджей Совінський з Ґожова Великопольського.
У програмі конференції, яка передбачала різні форми участі: активну, пасивну та заочну (відео-доповіді та стендові доповіді), було заявлено 33 виступи. Їхня тематика відображає структуру і напрями розгортання сучасної української літературознавчої полоністики: це власне полоністичні студії та компаративістичні дослідження польських літературно-художніх практик.
Серед виступів першої групи можна виділити доповіді канд. філол. наук Ірини Руденко з Києва «Жанрово-стильові особливості письменницького епістолярію Міхала Грабовського», канд. філол. наук, ст. викладача Вікторії Білявської з Житомира «Літературні дебюти в польській жіночій мемуаристиці середини ХІХ ст.», оглядову відео-доповідь д-ра філол. наук, доцента Світлани Сухарєвої з Луцька «До тематики сучасних полоністичних студій в Україні: основні тенденції та напрями розвитку», канд. філос. наук, а також стендова доповідь викл. Марії Остапович з Чернівців «Польська літературна традиція другої половини ХХ століття: своєрідність авторського стилю Станіслава Дигата». Загалом тематика полоністичних виступів охоплює проблеми вивчення творчої спадщини класиків польської літератури і літературно-художніх практик сучасних польських авторів. У виступах йшлося про проблематику пограниччя у Каєтана Абгаровича, про специфіку образу землі у романі Владислава Реймонта «Селяни», про гротескний образ Польщі у романі «Транс-Атлантик» Вітольда Ґомбровича, про дитячу поезію у творчій спадщині Юліана Тувіма, про жанрово-стилістичні особливості роману «Самотність у мережі» та наративну стратегію роману «На face з сином» Януша Леона Вишневського, про способи художнього оприявлення соціальної проблематики у творах Барбари Космовської і, нарешті, гіпертексту у творчості Анети Камінської.
Серед доповідей другої групи слід відзначити виступи д-ра філол. наук, проф. Еліни Свенцицької з Києва «Бруно Шульц і Ісаак Бабель: до типології тексту перехідного періоду», канд. філол. наук, доц. Яреми Кравця зі Львова «Польський Еміль Вергарн (до історії бельгійсько-польсько-українських літературних зв’язків)», канд. філол. наук, доц. Тамари Ткачук з Івано-Франківська «Творчість Станіслава Пшибишевського в епістолярному дискурсі Лесі Українки й Ольги Кобилянської», канд. філол. наук Ірини Спатар з Івано-Франківська «Постмодерна літературна гра з читачем у творчості Марека Беньчика та Юрія Іздрика», асп. Лідії Пуздрак зі Львова «W poszukiwaniu domu: motyw emigracyjny w utworach Barbary Gawryluk „Moje Bullerbyn” i Wasyla Machna „Dom u Baiting Hollow”», відео-доповіді д-ра філол. наук, проф. Луїзи Оляндер із Луцька «Наполеоновские войны в художественно-философских концепциях европейских литератур: Стендаль – Толстой – Жеромский–Гальдос», ст. наукового співробітника Ольги Смольницької з Києва «Вибрана поезія Юліуша Словацького і образ Марії Стюарт у перекладознавчому аспекті», ад’юнкта Анни Подемської-Калужі з Познані «Rekonstrukcja „innej historii”. „Miejsce” Andrzeja Stasiuka jako opowieść o pograniczu kulturowym» та стендові доповіді проф. д-ра Казімежа Пруса з Жешува «Роль Казимежа Анджея Яворского в польско-русских литературных отношениях» та канд. філол. наук, доц. Ірини Сенчук зі Львова «Transcultural Identity of Nina Almayer (based on Joseph Conrad’s Novel «Almayer’s Folly» («Транскультурна ідентичність Ніни Олмейр (за романом Джозефа Конрада «Олмейрова примха»). Крім цього, виступи були присвячені: розгляду категорії пограниччя і міжкультурних відносин як теоретичного й аксіологічного аспектів української літературозначої полоністики, польській та українській літературно-критичній рецепції Тимка Падури, сучасній літературознавчій оцінці творчості польських романтиків «української школи», Запоріжжю як інтертексту роману Генрика Сенкевича «Вогнем та мечем», типології жіночих образів у романах Стефана Жеромського «Історія гріха» і Панаса Мирного «Повія», історії дружби і співпраці Станіслава Вінценза та Чеслава Мілоша, структурі характерів у творах Полі Гоявічинської «Дівчата з Новолипок», «Райська яблуня» та Ірини Вільде «Сестри Річинські» і, нарешті, огляду присутності російськомовних письменників на сторінках газети «Kurier Stanisławowski» кінця ХІХ – поч. ХХ ст.
Під час роботи конференції були проведені також круглий стіл та презентація нової наукової та художньої літератури.
Круглий стіл був присвячений обговоренню стану української полоністики у науковому, освітньому та культурному просторі України. Тут йшлося вектори сучасного розвитку літературознавчої полоністики в Україні, про широке коло актуальних проблем, пов’язаних з браком соціальної активності самої академічної спільноти в Україні і в Польщі, про методичні прорахунки і недоліки українських підручників з вивчення польської мови в загальноосвітніх школах України, про проблеми викладання польської мови і літератури у вишах. В обговоренні цих питань взяла участь учитель Ліцею № 23 імені Романа Гурика м. Івано-Франківська Уляна Парубецька, яка зупинилася на проблемах розвитку в учнів комунікативних навичок за допомогою інноваційних технологій на уроках польської словесності.
На презентації нової наукової та художньої літератури були представлені видання: «Гармония – абсолютна, а дисгармония – относительна». Памяти М. М. Гиршмана» (Киев: Издательский дом Дмитрия Бураго, 2016. 184 с.), два останні (VII за 2018 і VIII за 2019 рік) випуски наукового збірника статей «Султанівські читання» та збірка поезій Еліни Свенцицької «Речі, що лишилися від дому» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. 112 с.).
Робочими мовами конференції були українська, польська, англійська та російська, що дозволило охопити (щодо доступності інформації) широке коло фахівців різних мовних спільнот світу.
Тематичне спрямування «VI Султанівських читань» – українська літературознавча полоністика з виходом на проблеми викладання польської словесності в школах України – не випадкове. Воно пов’язане не тільки з історичними особливостями Прикарпаття й України, культуру яких органічно включає полоністичну складову, а й з реаліями сьогодення, ключовою з яких є інтеграція України у загальноєвропейський цивілізаційний, у тому числі науковий і освітній, простір. З огляду на це свого значення набуває і розвиток літературознавчої славістики як науково-гуманітарної діяльності.
